____Село Халеп'я розташоване на правому березі Дніпра, поблизу впадіння в нього річок Скворівки та Бобриці. У гирлі р.Бобриці багатошарове поселення доби неоліту (дніпро-донецька культура), енеоліту, середньої та пізньої бронзи (тшинецька культура), скіфського, ранньо-слов'янського та давньоруського часу. Пам'ятка інтенсивно руйнується.
____В урочищах Гора Циганка та Жолудівка археологами відкриті поселення трипільської культури. Класичне поселення трипільської культури в урочищі Коломийщина І (одне з небагатьох повністю розкопаних поселень іще в довоєнні 1934-1938 роки, виявлено 39 майданчиків; археологи С.Магура, Т.Пасек, Є.Кричевский).
____Тут поряд іще два поселення Коломийщина ІІ і ІІІ.
____Давньоруське місто Халеп, з яким ототожнюється городище на околиці сучасного села з майже ідентичною назвою, вперше згадується в літописі під 1093р. У своєму "Повчанні дітям" Володимир Мономах пише: "… на Стугні билися ми з половцями до вечора, билися коло Халепа, города над Дніпром, а потім мир уклали з їхніми князями". Як фортифікований город Халеп виник у ХІ ст. Згадується Халеп у літописах і в ХІІ ст. Так, літа 1136-го, чернігівські князі Ольговичі взяли його разом із Треполем: "взяша Треполь и Халеп пуста". Халеп був зруйнований татарами в 1239 році.

____В ур. Майорівщина відоме поселення пізньопалеолітичного часу, зарубинецької і трипільської культур. У Північно-Східній частині села в ур.Городок розташована багатошарова пам'ятка Х-ХІ ст. та ХVII-XIX cт., житло рубежу ІХ-Х ст. Поблизу села, на високому правому березі Дніпра, на двох плато, розділених неглибоким яром, збереглося городище - залишки давньоруського літописного міста-фортеці Х-ХІІІст. Витичева. Фортеця була побудована для охорони одного з найважливіших дніпровських бродів, що відкривав дорогу на Перепетове поле. Згадується Витичев як великий порт на Дніпрі у творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного.
____Відоме городище з ХІХ ст.: "В селе есть городище четырехугольное, обнесённое двойным валом и рвом 90 сажень в окружности," - писав В.Б.Антонович у 1895 році.
____У 1961-1963 рр. на городищі проводила дослідження археологічна експедиція під керівництвом Б.О.Рибакова. За його висновками, основний археологічний матеріал належить до кінця Х - початку ХІ ст., тобто до часів Володимира Святославовича.
____Кожна частина міста мала свої укріплення, крім того, усі три частини були оточені спільним валом довжиною 1100 м. Ворота-в'їзд розташовані неподалік від пристані, з боку широкої балки в південній частині міста. Від воріт збереглася частина надбрамної башти. Кріпосні стіни складалися зі зрубів різної ширини, довжиною 3,6-4,5 м. Широкі зруби мали внутрішні приміщення для воїнів, вузькі - заповнювалися землею. Зруби чергувалися: 1 зруб - порожній, 2 зруби - з землею.
____З оборонних споруд були досліджені залишки сигнальної башти, на верхній площадці якої розводили сигнальне вогнище - передавали інформацію в Київ та інші населені пункти про можливу небезпеку. Усі будівлі у фортеці були покриті товстим шаром землі для захисту від пожежі. Також була досліджена кутова башта "Слух" з потужними міжповерховими засипками. Під вузьким приміщенням з невеличким вогнищем була виявлена яйцеподібна порожнина, викопана в материку і заповнена глиною (вертикальний діаметр 197 см, поперечний - 152 см). Це був "Слух" - величезний підземний резонатор, що дозволяв прослуховувати звуки підкопу по двох лініях укріплень. На посаді були досліджені давньоруські житла.
____Багато разів згадується Витичев у зв'язку з бойовими діями руських князів. У 1085р. Володимир Мономах побив половців біля стін Витичевої фортеці. 30 серпня 1110 р. руські князі зібралися у Витичеві на з'їзд, скликаний Святополком Святославовичем і Володимиром Всеволодовичем Мономахом. На цьому з'їзді князі помирились між собою перед лицем спільної загрози - половцями. Зруйнований монголами в 1240р., Витичев згадується як невелике село вже на початку ХVІІ ст.
На плато, що знаходиться за 1,5 км південніше від сучасного села Витачів, збереглися залишки городища ще одного літописного міста - Святополча, чи Новгорода-Святополча.
____Коли в 1095 р. половецькі орди підступили до Гюр'єва (Юр'єва - сучасної Білої Церкви) і спалили місто, люди втікали до Києва і "…Святополкъ же повеле рубити град на Вытичеве холме, въ свое имя нарек Святополчъ-град и повеле епископу Мурику с гургевцы свети ту, и засовцем и прочимъ отъ инех, а Гургев зажегоша половци тощъ". Отже, до Святополча переїхав тимчасово зі своєю кафедрою і єпископ Юр'ївський Мурик, що промешкав там до 1103 р., доки Святополк не відбудував Юр'їв. На Витачівському пагорбі місто продовжувало існувати і ще раз згадується в літописі під 1223 р. У цьому році, після битви з ордою на річці Калці, коли князі руські зазнали поразки і почали відступати до Києва, татарські орди переслідували русичів до Святополча. Мешканці міста вийшли назустріч військам, і всі були перебиті татарами.
____Після цього повідомлення Святополч у літописах не згадується. Розкопками, що проводилися на території городища, виявлені залишки кріпосної стіни та поховання загиблих під час монголо-татарської навали. Лише меморіальний камінь нагадує сучасникам про літописне місто, що існувало колись на дніпровських кручах.
____Для потреб туризму можливий варіант реконстукції міста-фортеці Витичев Х-ХІІІ ст. та городища Святополча.

____Багатошарове поселення трипільського, зарубинецького та давньоруського часів на північній околиці села, за 1,5 км від річкової пристані та 0,5 км від будівель цегельного заводу.
____"Град Стаєк" фігурує в "Книге Большому чертежу" (1427р.), його зображено на спеціальній карті України Г.Боплана (1650 р.). Саме його укріплення згадується в І.І.Фундуклея, котрий відмічає залишки валу висотою 11 сажень. Є версія (В.Петрашенко і В.Козюби, авторів каталогу археологічних пам'яток "Узбережжя Канівського водосховища"), що в центрі села розташовувалося давньоруське городище.
____При виїзді із села праворуч від дороги на Стритівку (у цьому селі розташована кобзарська школа) в ур. Харкове розвідане трипільське поселення етапу С-І (IV тис. до н.е.).
____Подорожуємо далі від Стайок вниз по Дніпру за 2,4 км. Ліворуч від дороги відмічаємо поселення Трипільської культури, залишки якого займають плато корінного берега. Поселення відкрито В.Хвойкою, ним було виявлено біля 30 майданчиків, що складали зовнішнє коло, та сліди внутрішнього.

Пропонуємо для потреб туризму виконати реконструкцію давньоруського городища "Град Стаек",поселення трипільської культури.

____Поселення трипільської та черняхівської культур розташоване в ур. Василишин яр на краю плато корінного берега Дніпра, за 0,4 км від Гребенів вище за течією. Під час розкопок С.Бібікова, М.Шмаглія в 1961-62 рр. досліджено 26 жител, але дослідження не повністю завершені археологами, що не дозволяє зробити важливі висновки про поселення. Вниз за течією розташовані скупчення археологічних пам'яток: 1. Городище І ст. до н.е. - І ст. н.е. 2. Поселення VII-VIII ст. 3. Курган в ур. Могила, відомий з дореволюційних часів. 4. Трипільське поселення в ур.Виноградове (у 1992р. М.Відейко провів геомагнітну __зйомку, що дозволила встановити його розміри 180х180м).
	Трипільська керамка із поселення Гребені.

5. Нижче по схилу в ур. Оністратів шпильок - двошарове поселення трипільського та давньоруського часів.
6. Поселення скіфського часу VIII ст. та давньоруського часу в ур.Янча.
7. Давньоруський курганний могильник з 27 курганів ХІ-ХІІ ст.
8-10. Три поселення Трипільської культури вздовж урочища Янча, два з них - двошарові (другий шар черняхівської культури).
11-13. Три різночасові поселення трипільської, зарубинецької культур та давньруське
поселення в ур.Городище.

Між с.Гребені та м.Ржищів виявлена унікальна концентрація археологічних пам'яток різночасових культур.
____Пропонується для потреб туризму виконати реконструкцію трипільського поселення в ур. Веселишин Яр, яке потрібно завершити дослідженнями (початок - у 1961-62р. великим колективом кращих спеціалістів Інституту археології НАНУ на чолі із С.Бібіковим), визначити та законодавчо оформити територію археологічного заповідника навколо ур.Янча.

	____Відомі поселення Трипільської культури в ур. Жидова Долина, ур. Хомине. Багатошарове поселення в ур. Монастирьок займає край плато високого берега Дніпра (висота 80 м) над колишнім селом Монастирьок, де знаходився Преображенський монастир. У 1963-64 рр. В.Гончаров зафіксував матеріали трьох епох - трипільської, зарубинецької та давньоруської. ____Знайдена двошарова пам'ятка в ур.Ріпниця 1 у 2001-03 роках на розкопах під керівництвом к.іст.н. С.Рижова, д.іст.н. Б.Магомедова та В.Шумової - три трипільських житла і черняхівська землянка з горном для випалу кераміки.
Зображення людини на Трипільської мальованій посудині. ІV тис. до н.е. Ржищів. Розкопки В.Хвойки. Оригінал та реконструкція (за С.Рижовим, автор -- Л.Смолякова, праворуч) чоловічої фігурки з поселення Ріпниця 1, м.Ржищів. Розкопки 2001р ____Ведуться проектні роботи для першої в Україні реконструкції над розкопом трипільських жител поселення Ріпниця з метою його музеєфікації для потреб освіти і туризму. ____Багатошарова пам'ятка в ур.Старе Містечко розташована при в'їзді до м.Ржищева на пагорбі висотою 30м над Дніпром (дуже красива видовищна площадка для туристів). У середині XVII ст. тут розміщувалася міська фортеця, яка мала цитадель (спеціальна карта України Г.Боплана). Укріплення займали всю площу пагорба 500 х 250 м. Доцільно виконати повну реконструкцію фортеці для потреб туризму. ____Городище давнього міста, що знаходиться на території сучасного м.Ржищів в урочищі Іван-Гора, відоме з кінця ХІХ ст. Ось як описує його В.Б.Антонович: "В одной версте от местечка, около Ржищевского монастыря четырехугольное городище, 175 сажень в окружности". Це городище досліджувалось експедиціями Інституту археології АН УРСР під керівництвом В.К.Гончарова в 1960-1966 рр. та П.П.Толочко в 1982-83 рр. ____Досліджувана пам'ятка ототожнюється з літописним містом-фортецею Іван, що згадується в літописі від 1154 р., де розповідається про боротьбу за Київ між князем Ізяславом Мстиславовичем та Юрієм Долгоруким. Зіставлення згаданих у літописі пунктів з топографічними ознаками давньоруських пам'яток та назва урочища, у якому розташоване городище, незаперечно свідчать, що саме тут і знаходився цей пункт, згаданий у переліку подніпровських міст-фортець. ____Б.О.Рибаков висловив думку, що можливо замок "Іван" колись належав Яну (Івану) Вишатичу - київському тисяцькому. ____Городище Іван-Гора розташоване на горі, обмеженій зі сходу, заходу і півдня розгалуженою глибокою балкою, а з півночі - майже прямовисним урвищем до дніпровської заплави. Площадка городища підвищується над рівнем ріки на 65-70 м. Значна частина городища підмита Дніпром і обвалилася в заплаву.

Глиняний посуд ХІІ- ХІІІ ст. _з городища Іван-Гора.	_	Іван-Гора. Сучасний стан.

____Розкопками встановлено, що побудова дитинця була здійснена за заздалегідь розробленим планом з урахуванням усіх досягнень тогочасної фортифікаційної техніки. По краю дитинця відкрито обгорілі залишки двох рядів дубових городин, конструктивно пов'язаних між собою і заповнених усередині ґрунтом. Вони утворювали суцільну високу деревоземляну стіну товщиною 5,2 м. Поверх городень, понад краєм утвореної засипкою площадки стояли заборола. Від них збереглися залишки дерев'яних стовпів.
____Серед речей, знайдених на городищі, багато фрагментів керамічного посуду, уламки скляних браслетів і намистини, шиферні пряслиця, ножі, ножиці, ключі, вістря стріл, спис, стремена, рибальські гачки, жорна тощо. Вироби з кольорових металів представлені пряжками, браслетами, перснями, гудзиками-бубонцями, хрестиками, стулкою енколпіону, лунницею та свинцевою вислою печаткою з погруддям чоловічої постаті в німбі. Через погану збереженість приналежність печатки не вдалося встановити.
____На відстані близько 1 км на схід від городища, на плато понад дніпровським схилом, де зараз розташована садиба Ржищівського будівельного технікуму, розміщувалося неукріплене селище, яке належало одному із сіл, що оточували місто Іван. Житла та інвентар, виявлені на селищі й на городищі, датуються ХІІ - першою половиною ХІІІ столітть. Було відкрито місцезнаходження більше 10 жител зрубної конструкції.
____Дослідження, проведені на городищі Іван-Гора, дають підставу віднести його до однієї з фортець дніпровської оборонної лінії, що захищала переправу через Дніпро і близькі підступи до Києва. Повне руйнування фортеці, після чого вона припинила своє існування, пов'язується з першим татарським походом і пограбуванням цієї частини узбережжя Дніпра після битви на Калці в 1223 р., хоча про це немає згадок у літописі. Разом із городищем перестало існувати і сільське поселення.

На місці Іван-города виникло нове поселення - Ржищів, перші відомості про яке маємо лише в 1506 році. Реконструкція городища Іван дозволить зберегти пам'ятку від руйнування.
Під час фестивалю "Ржищівський вінок" 6 липня 2003р. стартувала міжнародна науково-дослідницька експедиція лодії "Сварог" на чолі з капітаном Сергієм Вороновим, щоб повторити водну частину Великого Шовкового шляху.
Створення в липні 2003 року відділення Обласного археологічного музею, відкриття скверу Трипільської культури 31.10.2003р. а також реконструкція поселення Ріпниця 1 (Трипільська та Черняхівська культури), реконструкція городища Іван-Гора ХІІ ст. та міської фортеці XVIIст. при відповідному етноґрафічному та фольклорному наповненні дозволять сучасному місту Ржищеву стати центром історико-культурного і сільського зеленого туризму Південно-Східної Київщини.

____

Балико-Щучинка

Поселення Трипільської культури:
· В ур.Гарди, відкрите В.Є.Козловською в 1926р., що вивчалося С.С.Магурою в 30-ті роки. Було знайдено 14 жител, що датовані етапом С-І (початок ІІІ тис. до н.е.).
· Між селами Балики та Щучинка, відкрите В.В.Хвойкою в 1901р., було знайдено декілька жител.
____На полях біля Балико-Щучинки в кінці ХІХст. налічувалося 22 кургани. Зокрема: в 1840 р. в одному з них викопано залишки вершника та коня разом зі зброєю, вудилами, стременами й прикрасами сідла та вуздечки (Антонович, 1894). В.В.Хвойка розкопав скіфське поховання із залізним панцирем та поясом. Зараз біля села збереглися декілька курганів, які поступово розорюються, а разом з тим знищується історична пам'ять нашого краю.

	План Щучинського городища з позначенням місць розкопок і виявлених приміщень
____Городище розташоване поблизу с.Балико-Щучинка на березі Дніпра, підноситься над рівнем річки на 70 м. Городище займає площу близько 5 га і складається з двох частин-дитинця та окольного града. Обидві частини з напільного боку обнесені валами і ровами. Місцями вал зберігся висотою до 4м. В'їзд до окольного граду містився з південного заходу, з боку яру, до дитинця - з півдня, де у валу помітний розрив. ____У 1110 році половці захопили Чучин і села поблизу Переяслава. Літописні, археологічні і топонімічні дані свідчать, що згадане в літописі місто Чучин ототожнюється саме з Балико-Щучинським городищем. ____У 1961-65р. городище досліджувалося Канівською експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом В.Й.Довженка. Розкопки зосереджувалися на площі дитинця, на валу, що оточує дитинець, і на площі окольного граду. Виявлено залишки дерев'яних конструкцій і кріпосної вежі, сліди потаємного підземного ходу, житла і господарські приміщення, знаряддя праці тощо.

____Дерев'яні конструкції валу виявлені в частині, яка захищала дитинець із півдня. Вони являли собою засипані землею городні, поставлені в ряд до краю. Довжина їх (у напрямку валу) - 4 м, ширина - 2 м. Паралельно до городень знаходився ряд дерев'яних порожніх клітей, які використовувалися для житлових і господарських цілей. Кліті чергувалися більша з меншою; довжина більшої кліті становила 4 м, меншої - 1,4 м, ширина їх була однаковою - 1,6 м.
____У північно-східній частині валу, де він підходить до кручі з боку Дніпра, була вежа. Від неї збереглися залишки підвального, квадратного в плані приміщення площею 9 м2, заглибленого в насип валу. Вежа мала кілька поверхів, про що свідчить чергування шарів попелу і вугілля, що лежали над підвальним приміщенням.

____Поверх, що знаходився безпосередньо над підвальним приміщенням, відповідав рівню бойової площадки, що була над городнями, інші поверхи - піднімалися вище над фортечною стіною. У центрі вежі стояв товстий, вкопаний у землю стовп, від якого збереглися яма та скупчення вугілля. Напевно, він являв собою конструктивну опору багатоповерхової башти. Потаємний хід розташовувавсь у північній частині городища. Вхід до нього виявлено над самим краєм кручі над Дніпром.

Графічна реконструкція фортеці Чучин ХІІ ст. дніпровської оборонної ліннії, що разом з лініями по Сулі та по Росі захищали Київську Русь.

____На відстані 30 м від входу виявлено тунель, який був викопаний у твердому ґрунті на глибині 6 м і який проходив від входу до краю городища вниз, у напрямку Дніпра. Висота тунельного проходу становила близько 2м, ширина - 1,5 м.

Під час досліджень на городищі, у житлах та біля них було знайдено значну кількість речей господарського, побутового та військового призначення. Серед них привертає увагу бронзова штампована платівка з високохудожнім зображенням святого Василя, зроблена, певно, руським майстром.

	____Літописний Чучин, залишками якого є Балико-Щучинське городище, є однією з фортець дніпровської оборонної лінії, що разом з посульською та пороською лініями захищали Київську Русь від ворожих нападів кочовиків. Його мешканцями, певно, були військові люди, названі в літописі "сторожею", завданням яких було здійснювати оборону кордонів на певному відрізку дніпровської лінії. ____На цей час на території городища розташований меморіальний комплекс "Букринський плацдарм" на честь визволення Києва в 1943 р., задля будівництва якого було майже повністю знищено вищеописану унікальну давньоруську пам'ятку, від якої збережено маленький відрізок валу з інформативною дошкою. ____Може бути розглянутий проект реконструкції фортеці Чучин разом з меморіальним комплексом, що підсилить значення захисту рубежів та боротьби за визволення українських земель протягом тисячолітть.